Герб України
ІГТМ НАН УКРАЇНИ
ІГТМ НАН УКРАЇНИ м. Дніпро
ІНСТИТУТ ГЕОТЕХНІЧНОЇ МЕХАНІКИ
імені М.С. ПОЛЯКОВА
Русская версияРусский Українська версіяУкраїнська

В ІГТМ НАН України у відділі гірської термоаеродінамікі та автоматизованих систем під керівництвом чл.-кор. НАН України А.П. Круковского розроблений і освоєний випуск комплекту приладів, призначених для контролю параметрів повітряного потоку на гірничих підприємствах будь-якої категорії вибухонебезпечності. Це загальновизнаний професійний анемометр переносний рудничний АПР-2 і новий прилад - мікроманометр диференційний рудничний МДР-6.

Всі прилади АПР-2 і МДР-6 розроблені і випускаються ІГТМ НАН України за власними технічними умовами, ТУ У 10.1-05411357-001-2001 на анемометр АПР-2 і ТУ У 10.1-05411357-014:2018 на мікроманометр МДР-6, в яких наведені їх характеристики. Прилади відрізняються високою надійністю роботи в шахтних умовах і гарантією, яка становить три роки. Виробник супроводжує всі свої прилади висококваліфікованим технічним обслуговуванням і проходженням державної повірки протягом усього терміну їх експлуатації незалежно від моделі, модифікації і року їх випуску.

Анемометр АПР-2

Анемометр АПР-2 прилад нового покоління спочатку призначався для заміни морально і фізично застарілих анемометрів АСО-3 і МС-13, які були малопридатні для експлуатації в шахтах, але були основними засобами вимірювань через відсутність кращих приладів. Розробка АПР-2 виконана ІГТМ НАН України на замовлення ВУ ДВГРС Мінвуглепрому СРСР протягом 1991 - 1993 р.р. За весь час ведення науково-дослідних робіт в цьому напрямку Інститут розробив і освоїв випуск трьох нових модифікацій АПР-2. Для зручності користувачів всі модифікації АПР-2 мають спадкоємність, яка об'єднує добре продуманий простий і інтуїтивно зрозумілий алгоритм управління. Тому ІГТМ НАН України прийняв рішення - всі нові анемометри АПР-2, незалежно від року випуску, доробок, наявності нових функціональних і метрологічних можливостей випускати під єдиною назвою - Анемометр переносний рудничний АПР-2, без всяких індексів в наприкінці назви, при цьому виробництво більш ранніх модифікацій нами автоматично припинялося.

Докладніше про анемометр АПР-2

Всі анемометри АПР-2 випускаються настільки надійними, що багато з них виробили по кілька встановлених термінів експлуатації в шахті. Так, наприклад, термін експлуатації в шість років, встановлений ще для дослідних зразків АПР-2, сьогодні перевищено вже більш ніж в 4 рази. Дивіться відгуки користувачів.

Анемометр АПР-2 - результат спільної роботи двох колективів ІГТМ НАН України і ТОВ НВФ "Екотехінвест", Росія, (ecotech-invest.ru), досягнутий ними на умовах взаємовигідного науково-технічного співробітництва, передбаченого Угодою від 1997 року. Анемометр АПР-2 внесений до Державних реєстрів засобів вимірювальної техніки України, Росії, Білорусі та Казахстану і визнаний кращим засобом вимірювань швидкості руху повітря для гірничих підприємств.

У 1997 році співробітникам двох колективів, ІГТМ НАН України і ТОВ НВФ "Екотехінвест", за поданням ВАТ "Воркутауголь" була присуджена міжнародна премія імені академіка А.А. Скочинського за "Розробку і освоєння серійного виробництва анемометра переносного рудничного АПР 2".

Анемометр АПР-2, третьої модифікації, відрізняється поліпшеними точністними характеристиками, розширеним діапазоном вимірювань особомалих швидкостей повітря, наявністю функції оперативного визначення витрати повітря. Випуск цієї модифікації освоєний ІГТМ НАН України з 2014 року.

Анемометр АПР-2 - високоточний і надійний засіб вимірювання нового технічного рівня, призначений для контролю провітрювання шахт всіх категорій вибухонебезпечності, що підтверджується відгуками користувачів України , Росії, Білорусі і Казахстану.

Анемометр АПР-2 загальновизнано став основним засобом вимірювань швидкості руху повітря на всій території СНД, який за своїми технічними, метрологічним і експлуатаційними характеристиками перевершив кращі світові зразки.

Мікроманометр МДР-6

Починаючи з 2018 року в ІГТМ НАН України освоїв випуск нового приладу - Мікроманометр диференційний рудничний МДР-6 . Його авторами є розробники і виробники анемометра АПР-2, співробітники відділу термоаеродінамікі і автоматизованих систем М.Н. Дудник, В.М. Веретенник, А.І. Вишницький, П.В. Павлов, В.Є. Крицький і С.А. Енгель. Прилад розроблений спеціально для шахт і рудників, вибухобезпечний, адаптований для проведення депресійних зйомок локальних і протяжних об'єктів, вигідно відрізняється від закордонних аналогів підвищеною точністю вимірювань перепадів тисків в широкому діапазоні від 0 до 6 кПа, одночасно має можливість вимірювати відносну вологість і температуру навколишнього повітря за допомогою виносного мініатюрного датчика, закріпленого на телескопічній штанзі приладу.

ІГТМ НАН України

ІГТМ НАН України - єдиний в Україні академічний інститут гірничого профілю, основним напрямком діяльності якого є геомеханіка і геотехніка освоєння і збереження надр.

Докладніше про праці ІГТМ НАН України, спрямованих на підвищення ефективності систем вентиляції та створення безпечних умов праці на гірничих підприємствах.

З ініціативи академіків М.В. Келдиша і Б.Є. Патона Постановою Бюро Президії АН України при Інституті було створено СКТБ (Спеціальне конструкторсько-технологічне бюро) з дослідним виробництвом, основним завданням якого стало виконання дослідно-конструкторських розробок, виготовлення та випробування нових зразків обладнання і нових технологічних процесів, проведення досліджень і випробувань їх в лабораторних і промислових умовах гірничих підприємств. Фактична реалізація власних наукових ідей дозволила освоїти нові технологічні процеси для гірничої промисловості, налагодити виробництво нових експериментальних зразків і малих серій обладнання, приладів, робочих еталонів, матеріалів та іншої науково-технічної продукції. Як показало життя, тісний зв'язок наукових і проектно-конструкторських фахівців якісно вплинуло на створення нової техніки, зменшення термінів розробки та освоєння випуску готової продукції.

Забезпечення гірничих виробок розрахунковою кількістю повітря - головна вимога для створення безпечних умов праці. Однак зі збільшенням глибини видобувних робіт об'єктивно знижується ефективність провітрювання, а вимоги до інтенсивності і безпеки робіт зростають. Це означає безперспективність розвитку шахти, тільки за рахунок збільшення капітальних витрат на провітрювання без грамотного прогнозування, оцінки, оптимізації та контролю діючої шахтної вентиляційної мережі (ШВМ).

Тому директором ІГТМ НАН України А.Ф. Булатом в умовах постійного ускладнення і подорожчання системи провітрювання шахт була поставлена задача розробити методи і створити засоби для організації стійкого провітрювання і підвищення енергоефективності ШВМ в цілому.

Вирішити проблему забезпечення ШВМ розрахунковою кількістю повітря можна тільки комплексно. Для цього, по-перше, необхідно мати повну і точну математичну модель шахтної системи вентиляції, яка реалізується на базі сучасних комп'ютерних програм таких як "Вентиляція", "MineModeler", "РЕВОД" та інші. Одними з перших провели апробацію розробники програми "Вентиляція" співробітники відділу гірської термоаеродінамікі і автоматизованих систем ІГТМ НАН України Т.В. Бунько і В.Я. Потьомкін. По-друге, працівники служб вентиляції, дегазації і загони ДВГРС для проведення повітряно депресійних зйомок повинні бути оснащені надійними і високоточними приладами контролю аеродинамічних параметрів повітряного потоку. Прилади аерогазового контролю повинні відповідати вимогам, що пред'являються до вибухобезпечному устаткуванню, бути працездатними в рудничної атмосфері шахт, яка характеризуються ненормованим газовим складом, нестабільною температурою, високим вмістом вологи і пилу, а також, як правило, постійно знаходиться в русі у вигляді пульсуючого турбулентного потоку, який поширюється по вентиляційних об'єктах зі швидкостями, що змінюються в широкому діапазоні значень від 0,1 до 20 м/с і більше.

За результатами вимірювань середньої швидкості повітря (витрати) і падіння тиску на кожній ділянці вентиляційної мережі, комп'ютерні програми обчислюють основний аеродинамічний параметр шахтної вентиляційної мережі - аеродинамічний опір всіх вентиляційних об'єктів. Знаючи фактичні значення аеродинамічних опорів, а не їх проектних або приблизних значень, комп'ютери моделюють розподіл повітря в діючій шахті.

Чим краще розрахункові значення параметрів руху повітря збігаються з їх реальними значеннями середньої швидкості і падінь тиску на об'єктах, тим краще і більш адекватна математична модель розподілу повітря ШВМ. Маючи в своєму розпорядженні якісну модель розподілу повітря потоків повітря в ШВМ, можна виявити найбільш критичні ділянки і маршрути руху по мережі, без особливих фінансових, трудових і тимчасових витрат можна змоделювати більш ефективні режими провітрювання ШВМ, змоделювати і прийняти правильні і економічно обгрунтовані рішення її перспективного розвитку.

Таким чином, дуже важливо мати точні вхідні дані, які дозволяють комп'ютерним програмам створювати адекватні моделі розподілу повітря в ШВМ. Тільки таким способом можна вирішувати проблеми організації стійкого провітрювання, створення безпечних умов праці, оптимізації, прогнозування розвитку вентиляційних мереж та їх ефективності. З огляду, що частка витрат на провітрювання на сучасній шахті перевищує 40% всіх витрат підприємства, то при правильній організації робіт воно отримує величезну економічну вигоду.

Перейти до перегляду:

Яндекс.Метрика